Ароматичні вуглеводні

      Англійський фізик та хімік Майкл Фарадей, працюючи зі світильним газом, який добували тепловою дегідратацією (піролізом)  китового жиру, в 1825 році відкрив речовину, яку потім назвуть бензолом.

       У 1834 році Мітчерліх виділив бензен (бензол) шляхом сухої дистиляції бензойної кислоти з вапном, назвав її "бензином" (від бензойної кислоти) та вивів молекулярну формулу -  C₆H_6.     

      Назва "бензен" виникла пізніше, відповідно до номенклатури IUPAC, так як суфікс - ол - характерний для спиртів, а бензен - не спирт.

       Бензен та сполуки з подібними властивостями у 1860 році німецький вчений Кекуле назвав ароматичними вуглеводнями за їх досить приємний запах.

      Сьогодні до аренів (ароматичних вуглеводнів) відносять речовини у молекулах яких є бензенове кільце (ядро). Бензен це дуже стійка до окиснення хімічна речовина. 

      Сучасна наука знає досить багато способів використання цієї речовини. Бензен і його гомологи використовуються при виробництві ліків, отрутохімікатів, вибухових речовин, пластмас, барвників та розчинників. А ще бензен слугує добавкою для покращення якості моторного палива.

      Цікаво, що й зараз у різних містах Європи використовуються газові ліхтарі. Вони є окрасою Лондона (і не тільки) і в наші дні. І є поважна професія - ліхтарник - людина, що засвічує, гасить та доглядає за ліхтарями.